НАРОДНА ПИСАНКА

Писанки – пофарбовані або орнаментовані курячі яйця. Виготовлення писанок пов’язувалося з дохристиянським народним звичаєм зустрічі весни, пізніше – з Великоднем. Цей вид народного мистецтва поширений у багатьох слов’янських народів, зокрема й українського.    Писанка /галунка/ - символ Сонця; життя, його безсмертя; любові і краси; весняного відродження; добра, щастя, радості. У міфах багатьох народів світу саме яйце є світотворчим началом. У слов'ян-язичників, на думку С.Килимника, писанки існували вже за часів антів - наших прародичів /ІІІ - VIII ст.н.е./ і були символом сонячного культу.     Коли береш у руки писанку - це маленьке диво, створене руками простої селянки з віддаленого українського села, - важко собі уявити, що майже таку ж колись - можливо, декілька тисяч років тому - тримав у своїх руках далекий пращур, виписуючи на ній божественні знаки: динамічну свастику чи витончену спіраль... або раптом посиплеться рисочками дощик і засіються крапками зерна, чи "воловими очками" задивиться у твою душу старий Велес, чи закружляє у своєму веселому танці Дана. А на цій - якийсь митець-філософ поклав на чорне тло червоний безконечник... Безсумнівним є те, що своїм корінням писанка сягає дохристиянських часів, коли на півдні Східної Європи (нинішній Україні) мешкали суспільства із землеробською основою культури. Про те, що писанка належить саме до цієї культури, свідчить її знаковий код, себто орнамент. Ця метамова наших пращурів виходить із землеробської, орійської традиції та древнього (дохристиянського) Православ'я, що зумовлює стійкість ряду найважливіших божественних образів (світове дерево, богиня-мати, солярні та свастичні знаки тощо). Таким чином, така собі декоративна писанка є уламком цілісної культури часів "духовно-поетичного мислення", з якої можна багато чого дізнатися. В багатьох духовних вченнях існує образ світового (космічного) яйця, з якого виникає Всесвіт, або народжується бог-творець. У праукраїців яйце було початком всього, прообразом космосу; вони вірили, що весь світ є подібним до великого яйця: шкаралупа - це небо, плівка - хмари, білок - вода, жовток - земля. При цьому, символічне значення писанки складається з двох складових частин:    1. із значення самого яйця, в якому є живий зародок птиці-богині Слави;    2. із значення написаних на ній божественних символів.    Тому писанки ніколи не варили і не вживали у їжу, ними також ніколи не бавилися у "битка" чи "котка", оскільки вони були позначені божественними знаками древнього Відо-Вістичного Православ'я Гіперборії, Оратанії, Русі, України.    Отже, запрошуємо Вас у світ української народної писанки.